Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа №135" Дніпровської міської ради

 





Корисні поради батькам!

 

Поради батькам, діти яких ідуть в перший клас

Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у житті дитини.

Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання.

Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками. Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню, школі, шкільним справам. Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.

У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається?

Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника. Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.

Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.

 

Шановні батьки! 
Якщо вас хвилює, чи готова ваша дитина до навчання у школі, пропонуєва Вам відповісти на запитання тесту, який розміщений на сторінці психолога або скористаєтеся посиланням, яке наведене нижче.

Чи готова ваша дитина йти до школи?

Для більш детальної інформації про всі аспекти готовності дитини до навчання в школі ви можете ознайомитися в презентації наших колег:  ГОТОВНОСТЬ РЕБЕНКА К ОБУЧЕНИЮ В ШКОЛЕ

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

  1. Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.
  2. Формуйте у дітей позитивне ставлення до школи.
  3. Сприяйте добрим взаємостосункам вашої дитини з однолітками, бо якщо їх нема, виникає відчуття напруги й хвилювання, що призводить до агресивності.
  4. Головну увагу при формуванні невимушеності, в спілкуванні  дитини з дорослими приділяйте сюжетно-рольовій грі ( гра в школу).
  5. Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватної оцінки та самооцінки, використовуйте режисерські ігри, в яких носіями ролей виступають іграшки ( ляльки, тварини), дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно виконуючи різні ролі.
  6. Приділяйте увагу розвитку емоційної сфери дитини. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
  7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
  8. Сприяйте розвитку дрібної моторики рук: малювати, розфарбовувати, ліпити, вирізати, наклеювати.
  9. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички  й любов до праці.
  10. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку

 

СІМ ОСНОВНИХ ПРАВИЛ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
  1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності) вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.
  2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.
  3. Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.
  4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»).
  5. Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.
  6. Будьте, як вихователь, зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.
  7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

 

 

Поради батькам першокласників (і не тільки)…

 

 

 

Хотілося сказати кілька слів не про дітей, а про нас, дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів, до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося «хорошими намірами». Але, якими б не були виправдання, наше роздратування, крики, з’ясування стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша нагорода – відмінні оцінки…